1 вересня, 2009 Кінолев 2009
Незважаючи на кризові настрої і повне безгрошів’я ми таки спромоглися провести КіноЛев2009 — четвертий міжнародний фестиваль незалежного кіна у Львові.
3 21 по 24 серпня вже традиційно під фестивальним шатром в саді БернарденҐарден, вечірньої доби відбувались головні зустрічі фестивалю, конкурсні та поза конкурсні покази.
Цього року патроном і модератором КіноЛева був великий Інґмар Берґман — «людина гора», як назвали його у Львові. І програма, і фестивальні дні, і території, на яких відбувались головні події умовно іменувалися назвами знакових фільмів Маестро.
Так, 21 сепрня — носило назву «Вечір блазнів»(Гра), другий день фестивалю — «Персона»(Візія), третій — «Мовчання»(Слова), та останній день, неділя, 23 вересня — «Сунична галявина» (Підсумки).
Сад БернарденҐарден на чотири дні сам перетворився на «суничну галявину», де тусувалися гості, протягом дня їли суничне морозиво, очікуючи головних показів ввечері.
Вечірні презентації на Валовій також були регламентовані по–берґманівськи:
- «Урок любові» — поза конкурсні покази програми «Україна очима світу»
- «Персона» — світові українського німого кіно
- «Дотик» — молоде українське кіно
- «Обличчям до обличчя» — сучасне світове кіно — фестиваль фестивалів
- «Музика в темряві» — спільний нопроект СБУ та УТ–1 «Гриф «таємно» знято»
Пошановувачі кіномистецтва, кожен для себе, обирав «територію» фестивалю.
Площа Ринок, де на великій сцені під час святкувань Дня Незалежності була велика публічна програма і територія ринкова була названа «Портове місто», згадуючи символічну нашу Полтву і ще Львів — колись порт Балтійського басейну.
Фільми, що були представлені на конкурс «Кращий український переклад в кіно» демонструвалися на території мережевій названій «Жіночі сни» — це червона зала «КіноПалацу».
Підвали Музею Ідей (приміщення колишнього монастиря Бернардинів) окреслено як територію сакральну — «Ритуал», де проходили покази фільмів конкурсу «Молоде українське кіно».
Та остання територія фестивалю — театральна, що іменовано назвою берґманівського фільму «Після репетиції» була в театрі імені Леся Курбаса. Тут, попри планові вечірні вистави театру, демонструвалися кращі стрічки Великого Інґмара Берґмана.
Колектив театру, під орудою Володимира Кучинського став цього року активним учасником в організації КіноЛеву2009.
Євген Худзик. Як режисер фестивалю, залучив мало не усіх акторів театру до артистичного дійства, і вперше наш фестиваль задихав справжнім львівським повітрям. Кіно покази були органічно окреслені музичним супроводом «наживо», театральним дійством, пластичними інтермедіями.
Великий Інґмар Берґман — митець поза часом і поза ієрархією, «людина гора», класик світового кіна. Тому саме він став цьогорічним ідолом віртуальним, а скорше — енергетичним «диригетом» КіноЛеву 2009.
«Сунична галявина» реж. І.Берґман
В межах одного дня з життя старого професора Борга автор розгортає багатогранну панораму людської душі. Тут Бергман вперше послідовно заявив про таїну існування, унікальність якого осягається людиною тільки в неперервному самопізнанні. Несподіване душевне потрясіння, яке переживає поважний професор медицини, спровоковане не зовнішніми обставинами, а відкриттям старих внутрішніх ран. Минуле, яке, здавалося б, ретельно відфільтроване героєм, раптом проступає на периферії підсвідомості (в страшних снах) та на периферії сімейних стосунків (холодних, формальних, без емоцій). Самотність, яка нещодавно була гордістю і самоповагою, раптом відкрилась йому трагічним символом черствого серця.
«Шепіт і крики» реж. І.Берґмана
Вершина майстерності творця та один із великих фільмів в історії світового кіна. Це фільм про зіткнення смерті та життя, правди та брехні. Три жінки чекають смерті четвертої, вони по черзі проводять час біля її ліжка. Це трагічна, відчайдушна та водночас прекрасна стрічка, співзвучна з моцартівським «Реквіємом». Червоний колір додає фільму трагізму, невпинна робота годинника нагадує про час, що безцільно збігає.
«Персона» реж. І.Берґман
Один з найпотужніших художніх еталонів в історії кіно. Аскетичний фільм розповідає про стосунки двох жінок: актриси, що втратила дар мови, та медсестри, яка за нею доглядає. Фільм — стильовий переворот в творчості Бергмана: режисер облишив театралізовані постановки та повністю використав невичерпні можливості мови кіно. «В «Персоні» я досяг своєї межі… я вільно торкаюсь безсловесних таємниць, виявити які може лише кінематограф», — писав Бергман.
Одне з багатьох питань, що постали на філософському пленері–диспуті «Світ в об’єктиві Інґмара Берґамара», котрий відбувся в день закриття фестивалю на «суничній галявині».
Зсили на рецепти з суницями:
«Суниці»
Існує методика так званого генерального очищення організму. Вона передбачає шестиденний курс лікування: першого дня з’їсти 1 кг ягід суниці, другого — 1,5 кг, третього і четвертого — по 2 кг, п’ятого — 1,5 кг, шостого —1 кг. Крім суниці, нічого не вживати, можна лише пити воду.
Плоди виводять надлишки холестерину в крові і знижують кров’яний тиск. Усі ці дані стали підставою для того, щоб рекомендувати суниці засіб проти старіння: Суничний чай: 1 ст. л. сухого подрібненого листя, можна з коренем, залити 1 склянкою окропу, настояти впродовж півгодини, перецідити. Пити по 1 склянці 1–2 рази на день. Плоди та траву суниць без дозування можна додавати до будь–якої чайної заварки. У разі неорганічних вад серця такий чай п’ють з лікувальною метою впродовж 1 місяця.
Хай і не всі запрошені на диспут прибули вчасно, розмова, яку модерував відомий львівський культуролог Богдан Шумилович. Вийшла напрочуд змістовною та органічною творчість Берґмана, його неординарна візія —незручна для багатьох тема. Демократична атмосфера пленеру окреслила кілька «неакадемічних» підходів в означеннях та характеристиках.
Цікавий, шокуючий, провокативний — він залишається актуальним і нині. Реакції глядачів, зокрема учасників диспуту — яскраве цьому свідчення.
В надурочистій атмосфері заключною фестивального вечора було відкрито віртуальну меморіальну таблицю Великому Берґману та названо на його честь одну з вулиць Львова. Артистична дефіляда учасників події, зокрема і «персонажів» його фільмів, доповіла про «влаштований безлад» міському голові Львова п. Андрію Садовому. (Перейменування вулиці відбулося без дозволу влади, на оформлення і погодження якого довелося би стратити рік життя фестивалю. А наступного року вулицю таки буде наречено іменем Великого Феліні).
Називати львівську вулицю іменами небожителів Кіно олімпу щороку новим — це нова традиція КіноЛева. Такою вулицею обрано вулицю Архівну, що примикає до саду БернарденГарден — материнську фестивальну територію.
Площа Ринок. На урочистому закритті фестивалю міський голова Львова Андрій Садовий вручив нагороду Олексі Негребецькому «За кращий український переклад в кіно» за його працю над фільмом. Присутні були мало не усі мешканці Львова та симфонічний оркестр, який не дочекавшись головної події, збирав свої інструменти.
На Ринку все було класно, а в цей час на материнській території, в Саді БернарденҐарден в домашній втаємниченій атмосфері завершував свій «вихід» КіноЛев2009.
Геніальний син свого геніального батька Данило Саєнко в якості тапера–імпровізатора — наповнив заключними акордами показ «Нічного візниіка» з Амвросієм Бучмою в головній ролі фільму, єдина копія якого була спеціально для КіноЛева оцифрована. Тепер цей фільм — шедевр українського німого кіна (1929 р.) став доступним для кожного.
Окрасою і головним камертоном сцени фестивалю була незрівняна Марія Копитчак, молода примадонна академічного театру імені Леся Курбаса.
В рамках кінофестивалю відбулась виставка–представлення львівських студентів кіноінстеляції «Дубль 2».
Кожен власник квитка на ретропокази фільмів Берґмана мав шанс відвідати театральний фестиваль його імені у Стокгольмі 2010 році. Але цей шанс випав одній глядачці, яку звуть Леся Рос.
Закінчивши свою роботу,журі оголосило переможців цьогорічного фестивалю.
Це Євген Сивокінь (Україна) в номінації «Краща КіноІдея» за анімаційну стрічку «Врятуй і збережи».
Максим Буйніцькі (Білорусія) переможець конкурсу «Молоде кіно» за фільм «Відповідь на молитву».
В номінації «Кращий український переклад в кіно», що проводиться цього року вперше, приз фестивалю отримує Олекса Негребецький за переклад стрічки «Сезон полювання» («Open season»).
Праці цього майстра відомі публіці, це: «Тачки», «Паровоз Томас та його друзі», «Шрек» та інші.
Зсилка з газети
Початок минулорічного фестивалю ознаменувався цікавими подіями: народженням кінолевчиків Юрчика, в третьому коліні Ільєнка, сина Пилипа та внука Юрія Герасімова, а також внука Олеся Дзиндри,сина Тараса Дзиндри — Устима.
Оргкомітет фестивалю
Засновник: ЛМГО «Музей Ідей»
Арт–директор: Олесь Дзиндра
Куратор: Тарас Ткаченко, Володимир Демчук, Євген Степаненко, Роман Рифяк, Андрій Воронов.
Прес–Секретар: Євген Степаненко
Редактор: Наталя Бартків
Видавництво: ЛМГО «Музей Ідей»
Переклад: Христина Безпалків
Художник: Олексій Хорошко
Режисер: Євген Худзик
Музика: Данило Саєнко
Фінанси: Аня Єгоренкова
