16 серпня, 2010 Рainting-хауз
Стосунки кіно та образотворчого мистецтва завжди були тіснішими, ніж це може видатися на перший погляд. Програма “Рainting-хауз” – це п’ять документальних фільмів, в основі яких – невигадані історії художників.
“Йоган Георг Пінзель. Забутий митець”. Реж. Владіслав Юрков
Один із найвеличніших і найзагадковіших майстрів, якого називають українським Мікеланджело. Про нього мало що відомо. Його етнічне походження, місце і час народження, а також обставини появи в Галичині та смерті наразі невідомі. У середині 1740-тих років він з’явився при дворі магната Потоцького, який став його головним замовником і патроном. 13 травня 1751 року одружився в Бучачі із вдовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських. Протягом 1750-60-тих років працював у Львові, Ходовичах, Городенці, Монастириську та Бучачі. Помер близько 1761 року і майже на 300 років був забутий.
“Освоєння світу”. Реж. Владіслав Юрков
Стрічка про неповносправних, психічнохворих художників-аматорів. Автор наполягає, що в їх творчості панує свобода. Від моди, від кон’юнктури. І чи хвилює глядача те, що психічнохворими були Мунк чи Ван Гог?
Бернарденгарден (вул. Валова, 18а), 22 серпня, 16.30
“Святослав Гординський. Повернення”. Реж. Тарас Ткаченко
30 грудня 2006 виповнилося 100 років від дня народження Святослава Гординського (народився у Коломиї на Прикарпатті).
Нині можемо стверджувати, що багатогранний діяч української культури ХХ ст., людина, яка майже п’ять десятиріч змушена була жити і працювати поза Україною для України, повертається в рідний край. Йдеться не про його фізичний приїзд, бо він помер 1993 року. Настав час повернути Гординського до українського культурного обігу. Що з успіхом і робить стрічка, яка докладно і сумлінно розповідає про перетин поезії і малярства, що становили суть особистості Гординського.
Гординський про себе: “Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва, і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішними. Кілька місяців студії в модерній академії Леже допомогли мені остаточно скласти власне розуміння форми на площині, яке я почав успішно застосовувати у графіці”.
Бернарденгарден (вул. Валова, 18а), 22 серпня, 18.00
“Рай”. Реж. Надія Кошман
Творчість унікальної художниці-самородка з Херсонщини Поліни Райко важко переоцінити. Левову частку неповторних робіт самодіяльної майстрині становили розписи власної хати в Цюрупинську. Все господарство: будинок, літню кухню, гараж, хвіртку і навіть паркан, – жінка впродовж двох останніх років життя всуціль вкрила дивовижними образами.
“Надія Кошман визначила свою тему ще під час навчання: “Мене цікавлять люди, які шукають дорогу до раю. Усі ми намагаємося її знайти, так чи інакше. Людство вийшло з раю і колись має туди повернутися. Але шлях у кожного свій”. (Віра Кандинська)
Бернарденгарден (вул. Валова, 18а), 23 серпня, 15.00
“Оскар Рабін. Щасливий шлях”. Реж. Тетяна Пінська, Олександр Шаталов
Ім’я московського художника Оскара Рабіна було в усіх на вустах, коли ліанозовська група художників влаштувала виставку картин на пустирі в Бєляєво. Рабін був її організатором. Її душею й мозком. За неї він потерпів від влади більше від усіх – його вигнали з СРСР.
Ліанозово – це не проста назва. Це символ. Знак. Позначення іншої епохи, іншого мистецтва. Оскара Рабіна по праву вважали лідером московського “підпілля”. Він став найвидатнішим представником московського неофіційного мистецтва, андеґраунда, знайшов світове ім’я. Сучасна критика відносить Оскара Рабіна до соцарту, фантастичному реалізму, постекспресіонізму, концептуалізму (Григорій Анісімов).
Бернарденгарден (вул. Валова, 18а), 23 серпня, 15.35
